Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України ухвалила рішення у справі № 331/194/25, яке вперше чітко формулює умови правомірного застосування банками заходів фінансового моніторингу — зокрема, блокування рахунків та вимоги повторної ідентифікації клієнта. Рішення датоване 1 липня 2026 року та стосується балансу між AML-зобов’язаннями банку і правом клієнта на доступ до власних коштів. Для фінтех-компаній, ФОП і корпоративних клієнтів це рішення — практичний орієнтир щодо того, як судова система України тлумачить фінансовий моніторинг у воєнний час.
Справа виникла після того, як «Ощадбанк» заблокував рахунки клієнтки — пенсіонерки та внутрішньо переміщеної особи, — обмежив транзакції та відключив доступ до системи дистанційного банкінгу «Ощад 24/7». У квітні 2024 року банк отримав матеріали кримінального провадження щодо підозрюваного шахрайства з пенсіями через підроблені довіреності з тимчасово окупованих територій, а ім’я клієнтки фігурувало в цих матеріалах. Саме це стало фактичною підставою для застосування обмежувальних AML-заходів.
Справа пройшла три судові інстанції: суд першої інстанції визнав дії банку правомірними; апеляційний суд скасував обмеження, визнавши їх необґрунтованими; Верховний Суд відновив рішення першої інстанції — на користь банку. У своєму рішенні ВС сформулював чотири ключові правові позиції:
- Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу мають право вимагати повторну ідентифікацію клієнта, якщо виникають сумніви щодо достовірності або актуальності раніше отриманих даних.
- Обмеження доступу до рахунку та дистанційного обслуговування є законними за наявності обґрунтованого ризику шахрайства або несанкціонованого доступу.
- Право банку на застосування обмежувальних заходів не є безумовним: кожне рішення потребує конкретного, документально підтвердженого обґрунтування.
- Обмеження є тимчасовими і підлягають скасуванню після актуалізації даних клієнта та проходження особистої верифікації.
Правова основа рішення — Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що набрав чинності 28 квітня 2020 року і регулює дії всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Вимоги до KYC-процедур деталізовані Національним банком України у профільних нормативних документах, зокрема Постанові № 65. Станом на червень 2026 року Закон № 361-IX діє в редакції, оновленій Законом № 4465-IX.
Принциповий аспект справи: клієнтка перебувала на тимчасово окупованій території і об’єктивно не мала можливості пройти особисту верифікацію. Верховний Суд, однак, визнав, що ця обставина сама по собі не звільняє банк від виконання вимог фінансового моніторингу. Банківський сектор отримав чіткий сигнал: навіть соціально вразливі категорії клієнтів не звільнені від KYC-вимог за наявності обґрунтованих ризиків.
Що це означає для капіталу
Рішення Верховного Суду має практичні наслідки для всіх, хто зберігає або переміщує кошти через українську банківську систему. Банк тепер може обґрунтовано посилатися на цей прецедент при блокуванні рахунків клієнтів, залучених до будь-яких перевірок або кримінальних проваджень — навіть як свідки чи непрямі учасники. Клієнти, у свою чергу, отримали чітке розуміння: обмеження мусять бути конкретно обґрунтованими і тимчасовими, а непроходження верифікації є достатньою правовою підставою для збереження блокування.
Для фінтех-компаній і платіжних сервісів рішення підкреслює критичну важливість актуального KYC-профілю. Особи та юридичні особи, чиї операції пов’язані з ризиковими юрисдикціями або чутливими платіжними потоками, мусять бути готові до запитів на повторну верифікацію — і пройти її у встановлений термін. Непроходження повторної ідентифікації надає банку судово підтверджене право зберігати блокування рахунку без зобов’язання додаткового обґрунтування. Для інвесторів і капіталовласників це нагадування: операційний ризик у банківській системі України залишається реальним, а швидкість доступу до коштів залежить насамперед від своєчасного проходження KYC-процедур.
Індикатор
- 1 липня 2026 — дата рішення Верховного Суду у справі № 331/194/25, що формує правовий прецедент для AML-практик банків.
- 7 днів — термін, протягом якого банк зобов’язаний ухвалити рішення щодо розблокування рахунку або продовження обмеження ще на 30 днів відповідно до чинного законодавства про фінансовий моніторинг.
- Квітень 2024 — момент отримання «Ощадбанком» матеріалів кримінального провадження, що став фактичною підставою для введення AML-обмежень у цій справі.
- Закон № 361-IX (набрав чинності 28 квітня 2020, актуальна редакція — червень 2026, зміни Законом № 4465-IX) — правова основа фінансового моніторингу для всіх банків України.
