Кількість публічних діячів (ПЕП) в Україні за два з половиною роки майже подвоїлась — з 65,3 тис. до 122,7 тис. осіб. Водночас частка ПЕП, яких банки відносять до категорії високого ризику, скоротилась з 57,1% до 33,9%, а частка низькоризикових ПЕП паралельно зросла з 14,4% до 40%. Ці дані оприлюднила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк з посиланням на статистику Національного банку України.
Тренд показовий: незважаючи на подвоєння кількості ПЕП, банки рідше застосовують до них автоматичну категорію «високого ризику». Це свідчить про поступовий перехід від формального до реального ризик-орієнтованого підходу — саме того, якого вимагають міжнародні стандарти FATF (Рекомендації 12 та 22), де підкреслюється: статус ПЕП є підставою для посиленої перевірки, але не для автоматичної відмови у послугах.
Аналогічна тенденція простежується й щодо пов’язаних з ПЕП осіб — родичів та близького оточення: частка тих, яких банки відносять до категорії високого ризику, знизилась з 52,2% до 32,4%, тоді як частка низькоризикових зросла з 19,5% до 43,1%. НБУ неодноразово наголошував: встановлення всім ПЕП без винятку рівня «високий ризик» лише на підставі їхнього статусу суперечить ризик-орієнтованому підходу і може призводити до необґрунтованого обмеження доступу до фінансових послуг.
Нормативну основу для таких змін заклала Постанова НБУ №11 від 28 січня 2026 року, що деталізувала ризик-орієнтований підхід до оцінки клієнтів у рамках оновленого порядку фінансового моніторингу, який набув чинності 2 лютого 2026 року. Водночас реформа AML/CFT є частиною зобов’язань України перед МВФ у рамках програми EFF, перший перегляд якої завершився у липні 2026 року: Фонд підтвердив пріоритет вдосконалення системи AML/CFT — включно з посиленою перевіркою ПЕП.
Варто зазначити: довічний статус ПЕП в Україні залишається незмінним. Посилена перевірка (enhanced due diligence) є обов’язковою для всіх, хто належить до цієї категорії. Принципова зміна — не у рівні уваги, а в точності та індивідуальності оцінки: банки мають аналізувати не лише факт публічного статусу клієнта, а й реальні фінансові ризики, структуру транзакцій і джерело коштів.
Що це означає для капіталу
Для бізнес-клієнтів, партнерів або контрагентів, пов’язаних із публічними особами, зміна ризик-профілів означає прагматичний зсув: менше автоматичних відмов, більше індивідуального due diligence. Комплаєнс-служби банків переходять від «списків блокування» до моделей поведінкового ризику, де ключову роль відіграє структура транзакцій, географія операцій та задокументоване джерело коштів.
Для компаній, де ПЕП є бенефіціарами або директорами, зростає практична цінність якісної KYC-документації та прозорої структури власності. Банк з більшою ймовірністю відкриє рахунок або проведе транзакцію, якщо клієнт надає повний пакет документів без незрозумілих транзакційних патернів — незалежно від публічного статусу. Для фінтех-платформ і платіжних провайдерів це також принциповий сигнал: регулятор заохочує справжній risk-based підхід, а не бланкетні обмеження з мінімальними витратами на реальний аналіз.
Індикатор
- 122 700 — кількість ПЕП в Україні станом на середину 2026 р. за даними НБУ; два з половиною роки тому налічувалося 65 300.
- 33,9% — частка ПЕП, яким банки присвоїли категорію високого ризику у 2026 р. (проти 57,1% у 2023–2024 рр.).
- 40% — частка ПЕП із категорією низький ризик у 2026 р. (проти 14,4% у 2023–2024 рр.).
- 2 лютого 2026 р. — дата набрання чинності оновленим порядком фінансового моніторингу в Україні на підставі Постанови НБУ №11 від 28.01.2026.
