Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями» — першу уніфіковану нормативну рамку для систематичного виявлення підозрілих транзакцій у режимі реального часу. Документ зобов’язує банки та платіжні установи впровадити системи поведінкового аналізу клієнтів на основі 16 формалізованих ознак нетипової активності. Публічне обговорення завершується 31 липня 2026 року, після чого учасники ринку матимуть 90 календарних днів на приведення процедур у відповідність.
Нові вимоги поширюватимуться на банки, платіжні установи (крім малих), установи електронних грошей, операторів поштового зв’язку з правом надання платіжних послуг, а також фінансові установи, що здійснюють відповідну діяльність. Регулятор окремо наголошує: нові правила формують самостійну процедурну гілку контролю — відмінну від класичного фінансового моніторингу у сфері AML/CFT. Установи зобов’язані забезпечити роздільне функціонування обох систем, включаючи окремі внутрішні процедури для управління операційними ризиками та виконання вимог антилегалізаційного законодавства.
Проєкт виділяє три ключові напрямки контролю. Моніторинг операцій — систематичне відстеження транзакцій для виявлення нетипових або підозрілих платежів та запобігання неакцептованим операціям. Обов’язкова щоденна реконсиляція — звіряння інформації щонайменше за трьома параметрами: сумою, унікальним ідентифікатором та реквізитами отримувача. Антиміскодинговий контроль — еквайри зобов’язуватимуться унеможливити присвоєння торговцям кодів категорій (MCC), що не відповідають фактичній діяльності. Саме через схеми міскодингу ризикові операції — зокрема пов’язані з азартними іграми — традиційно маскувалися під стандартні товари та послуги, обходячи встановлені обмеження.
Принципово новим для українського регулювання є те, що вперше на нормативному рівні НБУ прямо дозволяє та стимулює застосування штучного інтелекту (AI) і машинного навчання (ML) для виявлення нетипових операцій та оцінки ризиків. Надавачі, що використовують AI/ML-моделі, зобов’язані забезпечити їхнє постійне навчання, регулярне оновлення вхідних даних та контроль якості, а також проводити щомісячне бек-тестування правил моніторингу з порівнянням із фактичними операційними даними. Ризик-орієнтований підхід ділить операції на три рівні: низький — автоматичне виконання; середній — призупинення для додаткового підтвердження клієнтом; високий — автоматична зупинка до завершення перевірки.
Серед 16 формалізованих ознак нетипової поведінки, визначених у Додатку 2 до проєкту: понад 10 поповнень рахунку менш ніж за 60 хвилин; миттєвий транзит коштів із мінімальними залишками; отримання виграшів від азартних ігор без відповідних поповнень гральних рахунків; систематичне отримання переказів на особисті рахунки з ознаками підприємницької діяльності; використання однакових цифрових «відбитків» (Device ID, IMEI, IP-адреса) для різних, між собою не пов’язаних клієнтів; схеми «один — багатьом» та «багато — одному» в обсягах, що суттєво відхиляються від норми; а також географічна нелогічність — операції з різних міст за фізично неможливий час переміщення. Інформація про користувачів, яких відносять до групи підвищеного контролю, зберігатиметься протягом одного року.
Що це означає для капіталу
Для фінтех-бізнесу та власників капіталу в Україні нова постанова означає суттєве підвищення інфраструктурних вимог. Платіжні установи та банки матимуть інвестувати у системи transaction monitoring, здатні обробляти поведінкові патерни в режимі реального часу з підтримкою AI/ML. Компаніям, що використовували схеми оптимізації через нестандартні MCC-коди, доведеться або легалізувати структуру бізнесу, або стикнутися з автоматичними блокуваннями та регуляторними перевірками — адже НБУ самостійно оцінюватиме ефективність контролю операцій у кожній установі. Для легального бізнесу нові правила, навпаки, зменшать шум від шахрайських операцій і підвищать надійність платіжної інфраструктури — що є прямою передумовою для масштабування цифрових платежів у воєнний та повоєнний час. Нормативне визнання AI як інструменту комплаєнсу відкриває в Україні повноцінний ринок регтех-рішень у платіжному секторі.
Індикатор
- 16 ознак — кількість формалізованих маркерів нетипової поведінки клієнта, визначених у Додатку 2 до проєкту постанови НБУ (2026); наявність будь-якої з них зобов’язує установу розпочати перевірку операції.
- 90 календарних днів — термін для приведення внутрішніх процедур у відповідність після набрання постановою чинності.
- 31 липня 2026 — дедлайн публічного обговорення проєкту; після цієї дати документ виноситься на фінальне затвердження НБУ.
- 3 рівні ризику — низький (автоматичне виконання), середній (призупинення для підтвердження) та високий (автоматична зупинка) — ризик-орієнтований підхід проєкту постанови НБУ до категоризації платіжних операцій.
