Національний банк України направив банкам лист № 25-0010/65703 від 14 липня 2026 року — з переліком ознак, за якими фінустанови зобов’язані виявляти імпортерів, причетних до схем ухилення від сплати ПДВ та відмивання коштів. Регулятор зосередив увагу на так званих «скрутках» — механізмах штучного формування фіктивного податкового кредиту, через які державний бюджет щороку втрачає до 30 млрд грн. Посилення фінансового моніторингу в сегменті зовнішньоекономічних операцій є частиною системної роботи з детінізації розрахунків та виконання Україною AML-зобов’язань у рамках євроінтеграції.
«Скрутки» — схема формування штучного податкового кредиту через ланцюжки фіктивних компаній. У класичній версії реальний товар підміняється в документах або взагалі не переміщується — підприємство отримує незаконне відшкодування ПДВ або суттєво мінімізує зобов’язання перед бюджетом. НБУ посилює контроль саме в цьому сегменті, оскільки імпортні операції з оплатою нерезидентам є одним із ключових каналів виведення коштів із країни.
НБУ надав банкам розгорнутий перелік ознак участі компанії в незаконних схемах:
- мінімальна чисельність персоналу та незначний статутний капітал при відсутності реальних активів;
- відсутність складів, транспорту або виробничих потужностей, що відповідали б задекларованій діяльності;
- мультимільйонні обороти за відсутності типових бізнес-витрат — оренди, зарплат, комунальних платежів і податків;
- часта зміна керівників, власників, юридичної адреси або видів діяльності;
- взаємодія переважно з нещодавно зареєстрованими контрагентами;
- спільне використання IP-адрес, телефонів або бухгалтерського супроводу між кількома юрособами;
- перерахування коштів нерезидентам за вже поставлений товар без підтвердження транспортування та зберігання;
- договори з ознаками фіктивності — наприклад, датовані раніше дати реєстрації компанії.
Регулятор зобов’язав банки з’ясовувати, чи має клієнт-імпортер реальну інфраструктуру збуту: роздрібні точки, склади або онлайн-платформи. При виявленні навіть одного індикатора ризику банк повинен провести комплексний аналіз діяльності клієнта — включно з перевіркою ланцюгів постачання, бенефіціарних власників і достатності ресурсів для заявлених обсягів операцій. Банки зобов’язані документально обґрунтовувати рішення під час наглядових перевірок НБУ: відсутність належного обґрунтування розцінюватиметься як порушення.
Що це означає для капіталу
Для бізнесу, що здійснює імпортні операції, рекомендації НБУ означають зростання комплаєнс-навантаження: банки запрошуватимуть більше документів, ретельніше аналізуватимуть ланцюги постачань і перевірятимуть економічну обґрунтованість транзакцій. Компанії з непрозорими структурами власності, нещодавно зареєстровані юридичні особи та підприємства з фінансовими потоками, що не відповідають галузевій нормі, стикнуться з реальним ризиком блокування або відмови у проведенні операцій.
Для учасників фінтех-ринку і платіжних провайдерів сигнал однозначний: стандарти KYC та AML у сегменті B2B-розрахунків між резидентами та нерезидентами зростатимуть. Компанії, що надають послуги у сфері міжнародних платежів і зовнішньоторговельних розрахунків, мають очікувати додаткових запитів з боку банків-кореспондентів і регуляторів. Ті, хто вже побудував надійну комплаєнс-інфраструктуру, матимуть суттєвий конкурентний актив.
На системному рівні ця ініціатива є частиною ширшого руху України до відповідності стандартам FATF і AML-вимогам ЄС — критично важливої умови для євроінтеграції та збереження доступу до міжнародного фінансування.
Індикатор
- 30 млрд грн — щорічні прямі втрати бюджету від маніпуляцій з ПДВ через «скрутки», за оцінками керівництва Державної фіскальної служби.
- 14 липня 2026 р. — дата офіційного листа НБУ № 25-0010/65703 банкам щодо посилення перевірки клієнтів-імпортерів.
- 8 ключових критеріїв — кількість офіційно описаних ознак ризику, за якими банки зобов’язані ідентифікувати та перевіряти підозрілих клієнтів-імпортерів відповідно до рекомендацій регулятора.
