НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 10 липня 2026 року оголосили нову підозру Дмитру Басову — колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатома», відомому в матеріалах справи як «Тенор». Йому інкримінують легалізацію понад 30 млн грн, здобутих у рамках корупційної схеми «Шлагбаум» на ринку контрактів державної ядерної компанії. Справа наочно демонструє, як криптовалюта, офшорна нерухомість і номінальні власники утворюють сучасну трирівневу модель відмивання коштів у державному секторі.
Операція «Мідас» — масштабне розслідування НАБУ щодо корупції в енергетичному секторі — розпочалася 10 листопада 2025 року. Тоді антикорупційне відомство оголосило про викриття злочинної організації, яка блокувала виплати контрагентам «Енергоатома» та вимагала хабарі у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів — схема, що отримала назву «Шлагбаум». За оцінкою слідства, загальний масштаб схеми сягає близько 100 млн доларів, а частина коштів могла бути переправлена до Росії.
Дмитру Басову першу підозру оголосили 12 листопада 2025 року — взяли під варту із заставою 40 млн грн. Після її сплати 26 грудня 2025 року він вийшов на свободу. Нова підозра — за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом; санкція — до 12 років позбавлення волі) — стосується конкретних активів, придбаних за «брудні» кошти у 2023–2025 роках.
За версією слідства, відмивання здійснювалося у декілька шарів:
- Криптовалюта як обфускатор: підозрюваний конвертував корупційні надходження в криптоактиви для розриву ланцюга транзакцій і унеможливлення ідентифікації джерела коштів.
- Люксові автомобілі: два Mercedes-Benz загальною вартістю понад 8 млн грн.
- Зарубіжна нерухомість: елітна нерухомість на острові Балі (Індонезія) та в Україні на понад 19 млн грн в еквіваленті.
- Номінальне оформлення: усі активи реєструвалися на «близьку особу» — класичний прийом для приховування бенефіціарного власника.
Паралельно, за даними слідства, схема «Мідас» передбачала ведення «чорної бухгалтерії» через офіс, пов’язаний із колишнім народним депутатом Андрієм Деркачем, а відмивання здійснювалось через мережу компаній-нерезидентів. Частина фінансових операцій проводилась за межами України. Серед фігурантів справи — щонайменше семеро осіб, зокрема, за даними ЗМІ, колишні урядовці у сфері енергетики.
Що це означає для капіталу
Справа Басова — не лише кримінальна хроніка. Для фінансових установ і compliance-команд вона ілюструє три структурних ризики, особливо актуальних при роботі з клієнтами, пов’язаними з державним сектором.
По-перше, криптовалюта без належних KYC/AML-перевірок залишається ефективним інструментом розриву фінансового ланцюга. Конвертація «брудних» коштів у криптоактиви та їх зворотна конвертація для придбання реальних активів — класичний цикл placement → layering → integration, який ускладнює відстеження як у on-chain, так і в off-chain середовищі. Постачальники VASP-послуг та банки зобов’язані виявляти нетипові патерни конвертації та своєчасно подавати повідомлення про підозрілі операції (STR).
По-друге, зарубіжна нерухомість — зокрема в юрисдикціях із непрозорими реєстрами — залишається «сліпою зоною» для перевірки джерела походження коштів (Source of Funds). Установи, що обслуговують клієнтів із зв’язками з держпідприємствами, зобов’язані застосовувати розширену перевірку (EDD) та регулярно оновлювати профілі ризику PEP і пов’язаних осіб (RCA).
По-третє, реєстрація активів на номінальних власників — прямий сигнал для перевірки ланцюжка власності та UBO-декларацій при транзакціях із нерухомістю і транспортними засобами. Справа «Мідас» підкреслює: в корупційних схемах за участю держслужбовців бенефіціарний і формальний власник активів — майже завжди різні особи. Ретельний UBO-скринінг при onboarding корпоративних клієнтів і VIP-фізосіб залишається критичним інструментом управління AML-ризиком.
Індикатор
- 30+ млн грн — обсяг легалізованих коштів за ч. 3 ст. 209 КК України, інкримінований Басову за 2023–2025 роки.
- ~100 млн дол. — оцінний масштаб усієї корупційної схеми операції «Мідас» за даними НАБУ.
- 10–15% — розмір неправомірної вигоди від вартості контрактів «Енергоатома», яку систематично отримувала злочинна організація.
- 40 млн грн — застава, встановлена судом у листопаді 2025 року за першою підозрою у справі «Мідас»; до 12 років — максимальна санкція за новою підозрою.
