20 липня 2026 року Офіс Генерального прокурора України спільно з Національною поліцією та Кіберполіцією оголосили Назарію Гусакову нову підозру — у легалізації 162,5 млн грн злочинно отриманих доходів через криптобіржі та розгалужену мережу банківських рахунків. Гусаков — львів’янин із важким діагнозом спінальна м’язова атрофія (СМА), який публічно збирав пожертви від тисяч людей нібито на власне лікування. Ця кримінальна справа, що триває понад рік, стала показовим AML-кейсом: вона демонструє, як суспільна довіра може монетизуватися через криптоінфраструктуру для приховування незаконних фінансових потоків.
Схема, яку описує слідство, є класичним прикладом crypto-layering — багаторівневого шарування транзакцій. Задоновані гривні, що надходили на особисті рахунки Гусакова, конвертувалися у стейблкоїн USDT через централізовані біржі Binance та WhiteBIT. Після цього кошти розподілялися між десятками криптогаманців, а далі виводилися у фіат через мережу з 1 170 банківських карток, оформлених на третіх осіб — так звані «дропи». Слідчі опрацювали тисячі транзакцій, допитали понад 400 осіб та встановили 96 постраждалих — майже втричі більше, ніж на першому етапі розслідування у 2025 році.
Хронологія справи охоплює понад рік: скандал спалахнув у червні 2025 року, коли донори публічно зажадали фінансової звітності, а Гусаков замість відповіді виїхав до Італії. Навесні 2026 року він повернувся до України, і слідство переглянуло першопочаткову підозру — як за сумою збитків, так і за кількістю жертв. Нова підозра від 20 липня 2026 року кваліфікує дії за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 ч. 4 (шахрайство в особливо великих розмірах) та ст. 209 ч. 3 (легалізація злочинних доходів в особливо великих розмірах).
FATF у рекомендаціях 2025 року фіксував стійкі прогалини в імплементації Travel Rule для провайдерів послуг віртуальних активів (VASP): вимога передавати ідентифікаційну інформацію по ланцюжку транзакцій залишається найменш виконуваною з усіх стандартів організації. Саме ці прогалини дозволяють схемам типу «гривня → USDT → дроп-картки» функціонувати навіть на верифікованих централізованих платформах. За даними Kroll Financial Compliance, у 2025–2026 роках незаконні потоки, пов’язані з криптовалютами, досягли рекордних рівнів глобально, і значна їх частка проходить через стейблкоїни — насамперед USDT від Tether.
Що це означає для капіталу
Для фінтех-компаній, платіжних провайдерів та операторів крипто-on/off-ramp ця справа несе конкретний регуляторний сигнал: підвищений ризик виникає не від самого факту взаємодії з криптобіржами, а від недостатньої верифікації beneficiary chains — ланцюжків кінцевих бенефіціарів. Схема на 1 170 дроп-карток є масштабованим механізмом, який у фінансовому комплаєнсі класифікується як типологія підвищеного ризику (High-Risk Typology). ЄС у межах Регламенту TFR (2023/1113) вже з 2025 року вимагає верифікованих даних відправника й отримувача для всіх крипто-транзакцій — Україна поки реагує кримінальним переслідуванням там, де ЄС будує превентивну комплаєнс-інфраструктуру.
Для бізнесу, що переміщує капітал через цифрові активи, висновок однозначний: KYC контрагента і моніторинг ланцюжків виведення є регуляторною необхідністю, а не опцією. Банки-кореспонденти та ліцензовані платіжні інститути вже підвищують вимоги Enhanced Due Diligence до клієнтів із on/off-ramp операціями через великі централізовані біржі, а зростання числа кримінальних проваджень у цій категорії безпосередньо впливає на умови банківського обслуговування крипто-бізнесу в усьому регіоні.
Індикатор
- 162,5 млн грн — задокументований обсяг транзакцій у межах нової підозри за ст. 209 ч. 3 КК України (відмивання в особливо великому розмірі), липень 2026.
- 1 170 банківських карток — кількість дроп-рахунків третіх осіб, задіяних для виведення USDT у фіат на завершальному етапі схеми легалізації.
- 96 постраждалих — встановлених жертв шахрайства станом на липень 2026, порівняно з 34 особами на початку розслідування у червні 2025 року.
- 2 централізовані біржі — Binance та WhiteBIT — використані як вузли конвертації гривні у USDT на етапі шарування транзакцій у схемі відмивання.
