З 2 лютого 2026 року в Україні діє оновлена система фінансового моніторингу: ризик-орієнтований підхід, координація між Держфінмоніторингом, Бюро економічної безпеки та ДПС, а також запуск е-кабінету для суб’єктів первинного фінмоніторингу. Автоматизовані банківські системи відстежують кожну операцію — будь-яке відхилення від фінансового профілю клієнта може ініціювати ланцюжок: від запиту банку до кримінального провадження та арешту активів. Для власників капіталу й фінтех-бізнесу це означає одне: AML-комплаєнс перестав бути процедурою на папері й став умовою доступу до фінансової системи.
У 2025 році банківські аналітичні системи виявили 1,4 мільйона підозрілих операцій із 12 мільярдів банківських транзакцій — тобто 0,01%. Для порівняння, аналогічний показник у ЄС становить лише 0,002%: українська система налаштована значно агресивніше. Поріг обов’язкового звітування — 400 000 грн: операції від цієї суми за наявності ризикових ознак автоматично потрапляють до Держфінмоніторингу, звідки матеріали можуть передаватися до правоохоронних органів.
Ризикові маркери, що гарантовано привертають увагу систем моніторингу:
- різкі стрибки обороту — наприклад, зростання з 200 000 до 800 000 грн на місяць;
- систематичні P2P-перекази понад 100 000 грн;
- надходження від криптовалютних або гемблінг-платформ;
- невідповідність між задекларованим видом діяльності та реальними транзакціями.
Коли система реєструє відхилення, банк надсилає офіційний запит. Саме реакція на нього визначає подальший розвиток: чи зупиниться перевірка на рівні банку, або ж піде до Держфінмоніторингу й слідчих органів. НБУ у Постанові №11 від 28 січня 2026 року конкретизував вимоги щодо посиленої перевірки клієнтів і верифікації бенефіціарних власників. За неналежне виконання цих вимог банки у 2025 році отримали штрафи на суму понад 400 млн грн — і це прямий сигнал про те, що банки своєю чергою посилюють тиск на клієнтів щодо якості документації та пояснень.
Окремий і надзвичайно небезпечний ризик — принцип змішування коштів. Якщо легальний бізнес проводить розрахунки з контрагентами, які виявляться пов’язаними зі схемами відмивання, весь капітал компанії може бути визнаний інструментом злочину й конфіскований у повному обсязі — незалежно від того, яка частка коштів була законною. Саме тому трирівнева перевірка контрагентів є не надмірністю, а захистом власного балансу: юридична чистота (судові справи, санкційні списки, податкові борги), економічна реальність (підтвердження фактичної операційної спроможності) та аналіз бенефіціарної власності — реєстр охоплює понад 850 000 юридичних осіб в Україні і є відкритим для перевірки. Кожна транзакція повинна бути підкріплена документально: договори, акти, рахунки-фактури — це не бюрократія, а фактичний захист від кримінального переслідування.
Що це означає для капіталу
Посилення AML-режиму — це структурна трансформація платіжного середовища у відповідь одночасно на вимоги євроінтеграції та необхідність контролю над потоками міжнародної допомоги. Для операторів платіжної інфраструктури й фінтех-компаній KYC/KYB-системи, транзакційний моніторинг і документальне підтвердження економічної мети кожної операції — це вже не конкурентна перевага, а базовий норматив входу на ринок. Відповідь на банківський запит формальним листом без розкриття економічної логіки операції прирівнюється до ухилення від перевірки. Окремо варто відстежувати просування законопроєкту №14327 про вступ України до SEPA: приєднання до Єдиного простору платежів у євро автоматично підтягне вітчизняний бізнес до ще суворіших стандартів AML/CFT Євросоюзу. Власники капіталу, що ведуть транскордонні платежі або працюють з нерезидентами, мають уже зараз перевірити відповідність своїх процедур вимогам майбутньої євроінтеграції.
Індикатор
- 400 000 грн — поріг обов’язкового фінансового моніторингу: операції від цієї суми за наявності ризикових ознак підлягають звітуванню до Держфінмоніторингу.
- 1,4 млн із 12 млрд — кількість банківських операцій, що потрапили під перевірку у 2025 році (0,01%); аналогічний показник у ЄС — 0,002%.
- понад 400 млн грн — сума штрафів, що НБУ виписав банкам за порушення вимог фінансового моніторингу у 2025 році.
- 2 лютого 2026 року — дата набрання чинності оновленого порядку фінмоніторингу з ризик-орієнтованим підходом, міжвідомчою координацією та запуском е-кабінету для СПФМ (суб’єктів первинного фінансового моніторингу).
