У липні 2026 року FATF опублікував Сьомий цільовий звіт про впровадження стандартів щодо віртуальних активів і VASP — і Україна опинилась у переліку 30 юрисдикцій із найвищим рівнем використання та зберігання криптовалют у світі. Попри наявність законодавства, регулятор зафіксував системні прогалини: ліцензування VASP залишається на папері, а практичних перевірок учасників ринку не проводилося. Для компаній і власників капіталу це — сигнал підвищеного комплаєнс-ризику до завершення повноцінного регуляторного циклу.
Звіт FATF, що базується на відповідях 147 юрисдикцій, вийшов 15 липня 2026 року. Включення України до групи 30 країн із найбільшим крипто-ринком означає підвищену увагу з боку міжнародних фінансових регуляторів і банків-кореспондентів. Водночас оцінка виявила, що впровадження контролю суттєво відстає від ухвалених норм.
Серед ключових прогалин, зафіксованих FATF щодо України: відсутність запущеного операційного режиму ліцензування VASP, жодних задокументованих перевірок і заходів примусового виконання, відсутність вимог до стейблкоїнів, а також неверифікована практична реалізація Travel Rule — міжнародного стандарту передачі даних про відправника та отримувача при крипто-переказах. Уповноважений наглядовий орган досі не призначено в операційному режимі.
На глобальному рівні картина неоднозначна: лише 34% юрисдикцій є значною мірою відповідними вимогам Рекомендації 15 (R.15), ще 43% — лише частково, 22% — не відповідають зовсім. Показово: із 91 юрисдикції, де Travel Rule уже набрав чинності, 60% жодного разу не вживали заходів виконання. Тобто наявність закону і реальний нагляд — різні речі, і Україна в цьому не є винятком.
У парламенті очікується голосування за законопроєктом №10225-д про віртуальні активи у серпні 2026 року. Документ передбачає обов’язкове ліцензування VASP через НКЦПФР, оподаткування за ставками 18% ПДФО + 5% військовий збір, а також пільгову ставку 5% у 2026 році для раніше набутих активів. Штрафи за порушення впроваджуються поетапно: у 2026 році — 10% від стандартного розміру, з 2027 по 2029 рік — 25%.
Що це означає для капіталу
Включення до переліку FATF із одночасною фіксацією прогалин — це не просто регуляторна ремарка. Для міжнародних партнерів і банків-кореспондентів це сигнал: Україна обробляє значні обсяги крипто-транзакцій без верифікованого наглядового середовища. Для компаній, що оперують або планують оперувати у цьому секторі, — підвищені вимоги до внутрішнього AML/KYC, ускладнені онбординг-процедури з іноземними контрагентами та потенційне обмеження доступу до міжнародних ринків до виконання повного пакету вимог FATF.
Водночас ухвалення закону №10225-д, навіть із перехідним режимом, матиме позитивний ефект: відкриє легальний шлях для ліцензованих VASP, забезпечить правовий статус крипто-активів у господарській діяльності та зніме частину комплаєнс-невизначеності для капіталу, орієнтованого на цей ринок. Ключовим залишається питання переходу від голосування до реального запуску наглядового механізму.
Індикатор
- 30 — кількість юрисдикцій із найбільшим рівнем використання криптовалют, до яких FATF включив Україну у Сьомому цільовому звіті (15 липня 2026).
- 34% — частка юрисдикцій у світі, що є значною мірою відповідними вимогам R.15 (VASP) станом на 2026 рік; ще 22% залишаються повністю невідповідними.
- 60% — частка юрисдикцій із діючим Travel Rule, які жодного разу не вжили заходів примусового виконання, — глобальний розрив між законодавством і реальним наглядом.
- Серпень 2026 — очікуваний строк голосування Верховної Ради за законопроєктом №10225-д, що запровадить обов’язкове ліцензування VASP в Україні.
