У першому півріччі 2026 року Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) направила правоохоронним органам 1 368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій загальним обсягом 194,2 млрд грн — утричі більше за кількістю матеріалів і вдвічі більше за сумою порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Такий результат засвідчує як зростання технічної спроможності служби, так і масштаб тіньових фінансових потоків в умовах воєнного стану. Для бізнесу та фінансових установ це чіткий сигнал: AML-контроль в Україні переходить у якісно новий режим.
Звіт виділяє чотири ключові категорії злочинних схем. Найбільшою за обсягом є ухилення від сплати податків і легалізація тіньових доходів — близько 500 матеріалів на суму 114,5 млрд грн. На другому місці за обсягом операцій — «скрутки» й конвертаційні центри: 149 матеріалів на 78,3 млрд грн, що у 2,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року; ця категорія охоплює найбільший обсяг тіньових коштів серед матеріалів, пов’язаних з податковими злочинами. Третя за значимістю — бюджетні розкрадання та корупція: 269 матеріалів і 47,7 млрд грн. Ще 36 матеріалів стосувалися фінансування тероризму, колаборації та порушень санкційного законодавства — критична категорія в умовах повномасштабного вторгнення рф.
Окремий напрям — «дропи», тобто особи, які за грошову винагороду надають власні банківські картки чи доступ до рахунків третім особам для можливого відмивання коштів. За перше півріччя проаналізовано понад 24 000 рахунків у 25 банках та одній небанківській установі; ідентифіковано понад 12 000 осіб з ознаками «дропової» діяльності, а сукупний обсяг пов’язаних операцій перевищив 18,5 млрд грн. Ключовий позитивний показник: кількість банків, залучених у дроп-схеми, скоротилася з 45 до 25 — регулятор трактує це як результат системної роботи з фінансовими установами.
Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін зазначив, що суттєве зростання ефективності служби є результатом її системної трансформації: зміцнення аналітики, цифровізації ключових процесів і впровадження сучасних алгоритмів аналізу транзакцій. Статистику 21 липня 2026 року оприлюднив Данило Гетманцев — голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Динаміка показників відповідає євроінтеграційному курсу: Україна послідовно адаптує антивідмивальне законодавство до вимог AML-директив ЄС.
Що це означає для капіталу
Різке зростання обсягів виявлених підозрілих операцій — сигнал для всіх учасників фінансового ринку: регуляторна чутливість підвищується, а не знижується, попри воєнний час. Для банків, платіжних установ і постачальників платіжних послуг це означає зростання compliance-навантаження: ретельніший KYC при відкритті рахунків, автоматизована ідентифікація «дропів», жорсткіший транзакційний моніторинг. Те, що обсяг матеріалів про ухилення від податків перевищив 114 млрд грн в одному звітному півріччі, сигналізує про дедалі тісніше злагоджену роботу Держфінмоніторингу і Державної податкової служби.
Для компаній з міжнародними власниками та транскордонними грошовими потоками підвищується ризик заморожування рахунків і затримок платежів у разі збігу транзакційних патернів з флагами системи. Актуальним стає перегляд внутрішніх AML-процедур відповідно до рекомендацій FATF і вимог єврорегулювання. Бізнес з непрозорими структурами власності або нерегулярними потоками капіталу опиняється у зоні підвищеного регуляторного ризику — незалежно від галузі.
Індикатор
- 1 368 матеріалів — направлено правоохоронним органам у І пів. 2026 р., що утричі перевищує показник аналогічного періоду 2025 р.
- 194,2 млрд грн — загальна сума підозрілих операцій у І пів. 2026 р.; більш ніж удвічі більше, ніж рік тому (за даними Фінансового клубу).
- 114,5 млрд грн — обсяг операцій за матеріалами про ухилення від податків і легалізацію тіньових доходів (~500 матеріалів; найбільша категорія звіту).
- 25 банків — залучені у дроп-схеми у І пів. 2026 р. (скорочення з 45 у попередньому звітному році); 24 000+ рахунків перевірено, 12 000+ «дропів» ідентифіковано, сума пов’язаних операцій — понад 18,5 млрд грн.