У 2025–2026 роках Україна системно посилює фінансовий моніторинг на ринку платіжних послуг: оновлений Меморандум банків, підписаний 14 травня 2026 року понад 50 фінансовими установами, встановлює нові ліміти переказів і критерії ризику для фізичних осіб, ФОП та юридичних осіб. Паралельно до ухвалення готується законопроєкт № 14327-1 щодо інтеграції зі стандартами SEPA, що означає зближення з архітектурою фінансового контролю Євросоюзу. Цільова аудиторія нових правил — передусім «дропери», shell-компанії та схеми фіктивного імпорту.
Ключова зміна — запровадження диференційованих місячних лімітів залежно від рівня ризику клієнта. Для фізичних осіб (не ФОП) з 1 червня 2025 року ліміт становить 100 000 грн/міс для клієнтів із низьким і середнім ризиком, тоді як для клієнтів із присвоєним статусом «високий ризик» — лише 50 000 грн/міс. Для ФОП у першій фазі (до 13 листопада 2026 року) ліміти становлять 600 000 грн/міс для 1-ї групи та 3 000 000 грн/міс для 2-ї і 3-ї груп. З 14 листопада 2026 року ці пороги знижуються до 400 000 грн і 1 000 000 грн відповідно — перевищення можливе лише після проходження фінмоніторингу в банку.
Для юридичних осіб із двома і більше ознаками shell-компанії Меморандум передбачає поетапне зниження лімітів: з 14 серпня 2026 року — до 5 000 000 грн/міс, а з 14 листопада 2026 року — до 2 000 000 грн/міс. Банки зобов’язані автоматично аналізувати підозрілі патерни: нульові залишки на початку і наприкінці дня, транзакції дробленими округленими сумами, раптові сплески обороту від великої кількості контрагентів і підозрілі зміни товарної номенклатури при імпортних операціях.
На законодавчому рівні законопроєкт № 14327-1 (обсягом 104 сторінки) передбачає три системні інструменти: уніфікований реєстр банківських рахунків, систему рейтингів ризику клієнтів (низький / середній / високий) та інтеграцію даних Державної митної служби у реальному часі. Мета — приведення архітектури платіжного контролю до вимог Директив ЄС з AML/CFT та операційних стандартів SEPA.
Масштаб регуляторного тиску вже відчутний: у 2025 році під фінмоніторинг в Україні потрапило 1,4 млн операцій із 12 млрд загальних — майже у 5 разів активніше, ніж середній показник по ЄС (4 млн із 160 млрд). Лише в жовтні 2025 року НБУ наклав на банки штрафи на загальну суму 240 млн грн. Надавачі платіжних послуг несуть реальний регуляторний ризик при будь-якому недотриманні нових вимог.
Що це означає для капіталу
Нові правила — це не просто зниження лімітів, а системний перехід до документально підтвердженого фінансового сліду для кожного клієнта. Банки більше не приймають типові пояснювальні листи: потрібні договори оренди, підтвердження сплати податків, відомості про персонал. Клієнти з непрозорою структурою власності або операційною активністю, що не відповідає задекларованій діяльності, ризикують отримати статус «високий ризик» — із відповідним зниженням доступних лімітів і посиленими перевірками.
Для міжнародних платіжних операцій і транзакцій через платіжні сервіси це означає зростання compliance-навантаження та необхідність завчасної підготовки повного пакету документів для обслуговуючих банків. Тенденція відображає і загальноєвропейський вектор: у 2025 році AMLA — нове Агентство ЄС з протидії відмиванню грошей — розпочало операційну діяльність, і Україна як кандидат на членство в ЄС синхронізує своє законодавство з цим регулятором. Цінність платіжних партнерів із вбудованими AML/KYC-процесами зростає разом із регуляторними вимогами.
Індикатор
- 100 000 грн/міс — ліміт переказів для фізичних осіб із низьким та середнім ризиком, діє з 1 червня 2025 року відповідно до Меморандуму банків.
- 50 000 грн/міс — ліміт для клієнтів із присвоєним статусом «високий ризик» за оновленим Меморандумом банків 2026 року.
- 1 000 000 грн/міс — максимальний ліміт переказів для ФОП 2–3 групи після 14 листопада 2026 року; перевищення вимагає банківського фінмоніторингу.
- 240 млн грн — штрафи, накладені на банки за порушення фінмоніторингу лише за жовтень 2025 року.
