15 липня 2026 року Президент Зеленський увів у дію рішення РНБО, яке поширює секторальні санкції проти Росії на криптовалютні сервіси, операторів платформ цифрових фінансових активів та клірингові організації. Мета — закрити лазівки, через які Москва дедалі активніше фінансує свою військову машину в обхід міжнародних обмежень. Для ринку цифрових активів і платежів це прямий сигнал: рублево-прив’язані стейблкоїни стають мішенню державного регулювання вже сьогодні.
Базові секторальні санкції проти фінансового сектору РФ діють з лютого 2023 року на строк 50 років і охоплюють банки, кредитні організації, операторів платіжних систем, учасників фондового ринку, страховиків та інвестиційні фонди. Проблема: Росія адаптувалась — паралельно відбудувала фінансові канали через криптоінфраструктуру, яка формально не підпадала під заборону. Нове рішення РНБО заповнює цю прогалину.
Під санкції тепер підпадають:
- оператори платформ обігу цифрових фінансових активів;
- криптовалютні сервіси та фінансові платформи;
- клірингові організації, що проводять операції з віртуальними активами;
- будь-які платформи, продукти або сервіси, що уможливлюють транзакції з фінансовими та віртуальними активами.
Окремо заборонені всі віртуальні активи, номіновані в російських рублях — це ширше охоплення, ніж у 19-му та 20-му санкційних пакетах ЄС.
Декрет фактично цілиться й у конкретну інфраструктуру. Стейблкоїн A7A5, прив’язаний до рубля, функціонує в мережі A7 — компанії, заснованої у 2024 році. Більшу частку A7 контролює ізраїльсько-молдовський підприємець Ілан Шор, меншу — Промсвязьбанк (підсанкційний у ЄС і США). За даними Kyiv Independent, щомісячний обсяг транзакцій A7A5 перевищує $5 мільярдів, а токен використовується для оплати поставок, зокрема електронних компонентів подвійного призначення. Аналогічний рублевий токен RUBx вже потрапив під санкції ЄС. «Росія дедалі активніше використовує криптоінфраструктуру, рублево-прив’язані стейблкоїни та спеціалізовані платіжні платформи для міжнародних розрахунків», — заявив Владислав Власюк, головний спеціаліст із санкцій Офісу президента.
Важлива деталь: Україна не копіює ЄС механічно. Вона застосовує секторальну логіку — під заборону підпадає весь сектор, а не лише ідентифіковані суб’єкти. Це означає: будь-яка фінансова платформа, що взаємодіє з рублевими токенами або обслуговує підсанкційні суб’єкти РФ, автоматично генерує санкційний ризик для своїх контрагентів.
Що це означає для капіталу
Для фінтех-компаній, платіжних операторів і постачальників криптосервісів рішення РНБО — це одночасно регуляторний сигнал і пряме комплаєнс-зобов’язання. Будь-яка транзакція з рублево-деномінованими токенами або з платформами, що обслуговують підсанкційний сектор РФ, відтепер прямо підпадає під заборону з відповідними правовими наслідками для операторів.
Для міжнародного капіталу, орієнтованого на Україну та ЄС, це додаткова підстава переглянути KYC/AML-процедури щодо контрагентів із СНД і зони рублевих розрахунків. Санкційний екран, який раніше ефективно покривав банківський сектор, відтепер поширюється на DeFi-протоколи, крипто-OTC-деск та рублеві стейблкоїни. Комплаєнс-лаг між рішенням РНБО й операційними змінами у фінтех-продуктах може стати зоною регуляторного ризику вже в короткостроковій перспективі.
Окремий сигнал — для тих, хто розглядає Україну як юрисдикцію для крипторегулювання: Київ рухається до стандартів FATF і MiCA в частині AML/CFT для цифрових активів, причому з ширшим охопленням, ніж поточні вимоги Брюсселя.
Індикатор
- 50 років — строк дії базових секторальних санкцій проти фінансового сектору РФ, запроваджених у лютому 2023 року.
- $5 млрд+ — щомісячний обсяг транзакцій через стейблкоїн A7A5 (рублевий токен мережі A7), за даними Kyiv Independent.
- 2024 рік — рік заснування мережі A7; серед ключових власників — підприємець Ілан Шор та підсанкційний Промсвязьбанк.
- Ширше за ЄС — Україна перевищила охоплення 19-го і 20-го санкційних пакетів ЄС, заборонивши всі рублево-деноміновані віртуальні активи без вилучень.
