Верховна Рада ухвалила Закон № 14097 3 грудня 2025 року, відновивши ставку податку на прибуток для банків на рівні 50% з 1 січня 2026 року — закон підписаний Президентом і набрав чинності. Це вже третє застосування підвищеного оподаткування до банківського сектору: аналогічна ставка діяла у 2023–2024 роках як тимчасовий воєнний захід, потім знижена до 25% у 2025-му. Нова редакція додатково забороняє зарахування збитків минулих років та поширює підвищену ставку на дивідендні виплати — навіть із прибутку, заробленого раніше.
Законопроєкт підтримали 272 народні депутати при мінімально необхідних 226 голосах. Базова ставка корпоративного податку для банків зростає вдвічі: 50% проти 25% у 2025 році — і є втричі вищою за стандартні 18%, що застосовуються до переважної більшості підприємств. Важливий нюанс: для декларування прибутку саме за 2025 рік (звітність подається на початку 2026-го) зберігається попередня ставка 25%.
Одне з найбільш чутливих нових правил — заборона переносу збитків: упродовж усього 2026 року банки не можуть зменшувати оподатковуваний фінансовий результат на суму збитків попередніх років. Ці збитки «заморожуються» до 1 січня 2027 року, що для установ із великим від’ємним накопиченим результатом суттєво підвищує реальне податкове навантаження понад номінальні 50%. Транскордонні відсоткові виплати нерезидентам у деяких випадках можуть підпадати під знижені ставки 5% або 10% на підставі міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, але лише за суворого дотримання правил «тонкої капіталізації» та нових обмежень на витрати.
Національний банк України виступив проти рішення. Голова НБУ Андрій Пишний заявив: «Ми не підтримуємо це рішення і вважаємо, що втретє застосовувати до банківської системи підвищений рівень оподаткування — неправильно». Рада з фінансової стабільності попередила, що підвищення ставки до 50% обмежує кредитування економіки та послаблює фінансову стійкість у воєнний час. Окремий ризик — можлива потреба у докапіталізації державних банків за рахунок бюджету, що може частково нівелювати фіскальний ефект нового закону.
Що це означає для капіталу
Для власників капіталу та фінтех-компаній, що взаємодіють із банківським сектором, новий режим несе кілька ключових наслідків. Скорочення чистого прибутку після сплати податків обмежує органічне накопичення капіталу: банки матимуть менше ресурсів для розширення кредитних програм та партнерства з платіжними платформами. За оцінками профільного комітету Верховної Ради, нова ставка принесе бюджету 15–23 млрд грн у 2026 році — але ці кошти фактично виходять із кредитного ресурсу, що міг би іти на фінансування реального сектору.
Повторне підвищення ставки — після того як попередні збільшення позиціонувались як «тимчасові» — формує прецедент регуляторної непередбачуваності. Для іноземних інвесторів та кредиторів, що оцінюють стабільність правил гри перед входом у ринок, такий сигнал є негативним. Поширення 50% ставки на дивіденди з накопиченого прибутку означає додаткове навантаження навіть для акціонерів, які очікували на виплати з результатів 2024–2025 років.
Водночас банківська система підходить до 2026 року з рекордними показниками: активи платоспроможних банків досягли 4,2 трлн грн (зростання на 11% р/р), власний капітал зріс на 26% до 463 млрд грн. Сектор демонстрував стійкість в умовах підвищеного оподаткування, що пом’якшує системні ризики. Однак перенесення додаткових витрат на вартість кредитів та умови депозитів для клієнтів залишається питанням найближчих кварталів.
Індикатор
- 50% — ставка податку на прибуток для банків у 2026 році (Закон № 14097, чинний з 1 січня 2026 р.); вдвічі вища за рівень 2025 року та втричі — за стандартні 18% для більшості підприємств.
- 272 голоси «за» у Верховній Раді 3 грудня 2025 року при мінімально необхідних 226.
- 15–23 млрд грн — прогнозоване надходження до держбюджету від підвищеної ставки у 2026 році; ще ~5 млрд грн — у І кварталі 2027 року.
- 1 січня 2027 — дата розморожування права банків на облік збитків минулих років у зменшення оподатковуваного прибутку.
